LOFT
Друге життя промислових майданчиків
Запоріжжя, як будь-яке індустріальне місто, буквально побудовано на проммайданчиках. Його історична частина, теперішній центр та нові житлові масиви роками виростали довкола виробничих потужностей. Підприємства, що протягом останнього століття з'являлися в межах міста, налічують сотні, а то й тисячі промислових споруд і займають 17% території міста.
Наразі далеко не всі будівлі використовуються за первинним призначенням. Велика кількість майданчиків в різні роки були покинуті напризволяще. Колишні цехи заводів, науково-дослідницькі інститути, пожежні частини, промислові потужності - час, люди і погодні фактори невпинно наближують їхній кінець. Нерідко в Запоріжжі можна натрапити на покинуту споруду, в оточенні житлових будинків.
В центральних районах міста розташовано щонайменше шість великих недіючих об'єктів:
1. - колишній завод "Гамма"
2. - колишній молокозавод
3. - збанкрутілий пивоварний завод
4. - завод ім. Войкова
5. - колишній горілчаний завод
6. - завод "Радіоприлад"


Завод "Гамма"
Розташований в середмісті Запоріжжя. В різні роки частково використовувалися нижні поверхи - під картинг, магазини, офіси і навіть нічний клуб.
Але більша частина споруд залишається занедбаною.
Завод "Радіоприлад"
Запорізький науково-дослідний інститут радіозв'язку був сформований в 1970-х роках на базі заводу "Радіоприлад".
Наразі приміщення не використовується, але охороняється.
Left
Right
Яскравим прикладом в Запоріжжі є 120-річний млин, який минулого року перетворили на арт-простір. Свого часу млин Нібура був найвищою і найтехнологічнішою спорудою дореволюційного Олександрівська. Збудований наприкінці 19 століття він пропрацював за призначенням понад сто років. Останні 20 років будівля, що має для міста велику архітектурну та історичну цінність, залишалася порожньою. Але спільними зусиллями бізнесу та творчих запоріжців зрештою отримала шанс на друге життя.
LOFT Млин


Українські флагмани виробництва культури
Тенденція реновації промислових майданчиків і їхнього перепрофілювання десятиліттями поширювалася світом і зрештою набуває популярності в Україні. Мабуть, одним з найперших, а тепер і найвпізнаванішим об'єктом є київський "Мистецький Арсенал".
Будівля Старого Арсеналу – історико-архітектурна пам'ятка державного значення. Зведена у 1784-1801 рр. Старий Арсенал – це перша споруда в Києві, виконана у стилі класицизму. Якраз в 2000 р. було вирішено передати мілітарний об'єкт для створення закладу, який би слугував культурі і мистецтву.
Зараз «Мистецький Арсенал» – масштабний культурологічний проект національного та міжнародного значення.
Тепер подібні приклади можна знайти по всій країні.
ХАРКІВ

Чотириповерхова фабрика 1933 року перетворилася на арт-майданчик Fabrika, де можна вчитися, працювати і відпочивати. Тут є коворкінг з терасою, івент-зона, бар і ресторан.
ЛЬВІВ


Кошишня склофабрика перетворилася на FESTrepublic - громадський простір для культурних заходів, акцій та місце відпочинку львів'ян і гостей міста.
ОДЕСА

"Зелений театр" - громадський простір. Тут є коворкінг під відкритим небом в кріслах-мішках, концертний майданчик, лекторій і фудкорт.
Грузинський досвід
У приміщенні старої швейної фабрики "Ніно" у центрі Тбілісі розташували хостел. Чотириповерхова будівля має площу 800 квадратних метрів. Хостел розрахований на 360 гостей.
Цікаво, що дизайнери хостелу частково зберегли інтер'єр радянської фабрики. А от фасад будівлі віддали під розпис вуличним художникам. Понад три десятки майстрів стріт-арту залишили на ньому свої малюнки.
На території колишньої фабрики також розташовані магазини, кафе, прокат велосипедів та лекторії.
Ввечері подвір'я фабрики перетворюється на місце тусовки грузинів та гостей зі всього світу.
Грузинський досвід
Хостел замість фабрики
Може в запорізьких реаліях бракує досвіду, та роззирнувшись довкола можна знайти десятки, чи навіть сотні позитивних прикладів реновації промислових майданчиків. Не всі з них йдуть однаковим шляхом. Хтось перепрофілює будівлі за рахунок інвестицій, в когось ініціатива йде знизу - від орендаторів.

В будь-якому випадку, варіантів вдосталь, аби обрати найбільш прийнятний і зробити з місця, яке запоріжці намагаються обходити десятою дорогою, місце, куди стікаються і городяни, і туристи з різних куточків світу.
Made on
Tilda